"Мы жгли украинские флаги и будем жечь. Выбьем всех до последнего бандеры"

05 июня 2015 г.

Світлану Мельниченко побили за українську мову

Два тижні 27-річна Світлана Мельниченко з селища Великодолинське Овідіопольського району на Одещині лікується в неврологічному відділенні районної лікарні. У неї численні забої, синці, струс головного мозку. 19 травня її побили сусіди за те, що розмовляла українською.

— Голова страшенно болить, особливо, коли переміна погоди. На нервовому ґрунті всі хронічні хвороби повилазили. Боюся додому повертатися, — каже Світлана Мельниченко.
Вона з чоловіком Андрієм, 29 років, у Великодолинському живуть дев’ять років. Тут народився їхній син 8-річний Нікіта. Жінка працює помічником вихователя в дитячому садку, чоловік ремонтує іномарки.
Їхній будинок на одному подвір’ї з помешканням 43-річної Тетяни Вакуліної та її цивільного чоловіка 37-річного Руслана Остапчука. Того дня до них у гості завітали Тетянин рідний брат Володимир Вакулін із дружиною Тетяною. На вулиці святкували день народження Валерії — доньки Тетяни й Руслана.
— Так склалися стосунки, що ми навіть не вітаємося, — пригадує Світлана. — Із чоловіком пішли на город, сапували. Під вечір дивилися телевізор, Нікіта з друзями катався на велосипеді. Вже була дев’ята година, Андрій пішов по сина. Крикнув: ходи додому, уроки робити. Тетяна — та, що прийшла в гості — обізвала його "бандерою". Вона постійно виступає проти України. Андрій обернувся й каже: закрийте рота. Вийшов за ворота, ще раз покликав сина. Таня підбігла до нього і вдарила в обличчя. Він її відштовхнув. Вибігла сусідка, їхні чоловіки. Я через вікно це побачила, вийшла. Вони накинулися на мене — вхопили за волосся. Чоловіки били ногами, найбільше брат сусідки. Кричали: "Бандеровская сука, умри". Далі нічого не пам’ятаю. Кажуть, якби не сусід Олексій, я не вижила б. Син усе бачив. Тепер боїться сам удома залишатися, чоловік після уроків бере його з собою.

— Ми з дружиною на вулиці розмовляли з кумами. Бачу, Свєту витягують, — говорить російською сусід Олексій Леськов. — Одна жінка кидає головою об асфальт, хапає за голову, вириває волосся. Підбігають мужики й б’ють її ногами. Всі сусіди стоять, на телефони знімають. Моя дружина забрала Нікіту до нас. Я розтягнув усіх, собою закрив Свєту, вона була непритомна. Вакуліни кричали: "Чего ты лезешь? Они разговаривают по-украински. Ми жгли украинские флаги и будем жечь. Они здесь жить не будут. Выбьем всех до последнего бандеры". Мені Руслан сказав: "Тебе хана, приедут мои люди — тебя убьют". Він у тюрмі сидів. Коли вийшов, із Танею зійшовся, у них є дочка. Таня трьох дорослих синів має — Вовка в тюрмі сидить, Ярек і Саша до бабусі перебралися жити.
Вакуліни з Мельниченками спочатку непогано ладили, разом подвір’я облаштували. Поки не почалися Майдани-антимайдани. Мельниченки в селище приїхали з-під Києва, розмовляють по-українськи — то що, їх за це вбивати?

Тетяна Вакуліна говорить неохоче.
— У нас с этими по жизни конфликты. В тот вторник увидела, что моя невестка размахивает руками возле соседа. Завязались ссора и драка. Невестке тоже досталось — в больнице со сломанным носом лежит, — кидає слухавку.
Світлана Мельниченко написала заяву в міліцію. Якщо Вакуліних та Остапчука визнають винними, їх покарають штрафом — 850 грн або 200-годинними громадськими qhiukiuiqxhkmp роботами.

Автор: Юлія ЛІПІЧ, gazeta.ua

Теги статьи: Криминал Ватники